Цукровий буряк – рослина, що має велике сільськогосподарське значення. Його вирощування потребує значних витрат та постійної уваги. Цей коренеплід слугує людям для отримання таких продуктів його переробки, як: цукор, меляса та буряковий жом.
Цукровий буряк є однією з головних цукровмісних рослин, може містити в собі від 15 до 22% сахарози.
Буряк як і будь яка рослина піддається негативному впливу ентомологічних, мікологічних, бактеріологічних та вірусологічних шкідливих організмів.
Дуже вагомої шкоди цукровому буряку завдає вірус некротичного пожовтіння жилок цукрового буряку (Beet necrotic yellow vein furovirus).
Вірусне некротичне пожовтіння жилок цукрового буряку (ризоманія) – внесено до Переліку регульованих шкідливих організмів А-2 (Карантинні організми, обмежено поширені в Україні).
Також ця хвороба зустрічається в Європі (Італія, Франція, Німеччина, Польща, Великобританія, Швеція, Швейцарія та інші), Північній Америці та Азії (Японія, Туреччина та інші).
Рослинами-господарями виступають родина Лободових, зокрема, усі види буряків і шпинат.
Переносник даного вірусу — слабкопатогенний гриб (Polymyxa betae). Патогенність його зростає в поєднанні з вірусом. Вірус може зберігатися до 10 років в цистосорусах гриба. У вражених хворобою рослин збудник постійно наявний у бокових корінцях і в самому коренеплоді.
Поширення вірусу може відбуватись через ґрунт, рослинні рештки, інвентар та коренеплоди.
Вплив на рослину. Вірус спричиняє порушення обміну речовин, уповільнення росту і розвитку рослини, а також процесу цукроутворення, внаслідок чого знижується урожайність коренеплодів на 50—80% і цукристість більш ніж на 3—5%. В коренеплодах збільшується вміст натрію.
Симптом захворювання. Захворювання проявляється у фазі розвитку 4—8 листочків дуже рідко. Рослини, уражені у ранню фазу розвитку, часто гинуть або відстають у рості, при цьому колір листків змінюється від світло-зеленого до жовтуватого. Інколи спостерігаються звужені прямостоячі листки з видовженими черешками.
У другій половині вегетації, особливо після сильних опадів, на листках з’являється побуріння судин і суміжних з ними ділянок з подальшою появою некрозів. Яскрава ознака різоманії – це уповільнений ріст коренеплоду — карликовість рослин, інтенсивне утворення бічних корінців, поява мичкуватості і розростання корінців у вигляді “бороди”.
Для запобігання поширення вірус некротичного пожовтіння жилок цукрового буряку:
- Забороняється завезення ураженого садивного матеріалу і ґрунту з країн де поширена Ризоманія.
- Перевірка завезеного імпортного матеріалу – лабораторна експертиза.
- Для вчасного виявлення захворювання — обстеження посадок бурякув в період їх вегетації.
- Впровадження особливого карантинного режиму на вогнищах. В зоні ураження обов’язкове знищення уражених посівів і посадок радикальним методом з негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів: інвентарю та ґрунту.
- Дотримання сівозміни, знищення рослинних решток та бур’янів, вирощування стійких сортів. Основний спосіб контролю захворювання — ротація, чистий пар, внесення органічних добрив, глибока оранка, боротьба з бур’янами.
- Хімічні обробки ґрунту, внесення фунгіцидів восени і весною у вигляді стрічкових обприскувань, спрямованих у ґрунт до основи стебла.
- Просторова ізоляція насінницьких посівів від виробничих — не менше 1 км.
Джерело світлин: https://gd.eppo.int/taxon/BNYVV0/photos
