12.12.2023
Для здійснення у безпечний спосіб експорту кукурудзи в Китайську Народну Республіку, а також для підримання безпеки сільського господарства та екології в КНР, Україна забезпечує реалізацію Протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи з України до Китаю між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки. Проводить аналізування рослин кукурудзи в період вегетації за допомогою методу імуноферментного аналізу (ІФА) на предмет виявлення таких регульованих шкідливих організмів як: Pantoea stewartii subsp. Stewartii, що викликає бактеріальне в’янення кукурудзи, а також Wheat streak mosaic virus – вірусу смугастої мозаїки пшениці.
Для Pantoea stewartii subsp. Stewartii основним живителем є кукурудза (Zea mays): цукрова, зубовидна, кремениста. Бактеріоз уражує й інші види родини злакових (Gramineae), також різні види злакових бур’янів можуть бути резерватором бактерій без прояву ознак хвороби.
Шкодочинність. Бактеріальне в’янення кукурудзи викликає зниження врожаю і збільшує сприйнятливість рослини до стеблової гнилі. У роки масового захворювання рослин, зумовленого активністю патогенну, шкодочинність хвороби на сприйнятливих сортах може сягати 100%, на стійких від 30 до 80%. Сильніше піддаються ураження ранні сорти цукрової кукурудзи.
Розповсюдження. Збудник може переноситися з насінням, зимувати в ґрунті, гної або на стеблах кукурудзи. Але основним способом поширення збудника є комахи, які переносять бактерії в період вегетації від рослини до рослини та є резерваторами патогену взимку. Основним резерватором та переносником хвороби є блішка земляна кукурудзяна, також є інші комахи переносники. Паростки в основному заражаються від насіння, яке містить внутрішню інфекцію від комах. Вторинне поширення патогену спостерігається впродовж усього літнього сезону.
Прояви ураження. Бактерія Pantoea stewartii subsp. stewartii уражує всі органи рослини: листя, стебла, корінь, волоті, качани й насіння. Патоген проникає через пошкодження в усі частини рослини, закупорює судини, порушує водопостачання і живлення. Крім того, в’янення відбувається через дію токсину, який виділяє бактеріальна культура.
Захворювання може проявлятися на рослинах під час всіх фазах розвитку, але найбільш шкодочинне на молодих проростках. Перші симптоми хвороби проявляються на нижніх листках рослин у вигляді повздовжньої штрихуватої плямистості. Плями спочатку світло-зелені, потім жовтіють, поширюються по жилках та утворюють смужки вздовж цілого листка. Пізніше інфекція переходить з листків на стебло. На плямах листків і стебел часто виступає ексудату у вигляді дрібних крапель жовтого кольору, що є характерною ознакою хвороби. З нижніх листків хвороба поширюється по судинах стебла на верхні і таким чином поширюється по всій рослині. Це в польових умовах призводить до передчасного викидання китиць та їх знебарвлення. За сильного пошкодження рослини гинуть на ранніх стадіях розвитку або, якщо інфіковані пізніше, не досягають звичайних розмірів, стають карликовими і не плодоносять. Раннє по-шкодження і загибель молодих проростків спостерігається на чутливих до вілту скоростиглих сортах ранньої кукурудзи. На більш стійких сортах кукурудзи хвороба, зазвичай, проявляється пізніше – після появи волоті.
Профілактичні заходи. Профілактика бактеріального вілту в зарубіжній практиці забезпечується вирощуванням стійких сортів і гібридів, протруєнням насіння, видаленням з поля пожнивних залишків, та інсектицидного контролю чисельності комах-переносників.
З метою запобігання завезення збудника бактеріального в’янення кукурудзи, при надходженні насіння кукурудзи з-за кордону проводиться карантинне інспектування і фітосанітарна експертиза відібраних зразків. Заражені партії підлягають поверненню або знищенню.
Wheat streak mosaic virus (WSMV) – вірус який є облігатним паразитом, заражає пшеницю, кукурудзу, овес та інші зернові культури та спричиняє значні втрати урожаю в багатьох регіонах світу, де вирощують пшеницю про це повідомляється на шести континентах.
Шкодочинність. У роки, коли створюються сприятливі погодні умови для розмноження збудника хвороби, так і для переносника, вірус може спричинити повну загибель або втрату врожаю до 30-60%.
Розповсюдження. Переносником вірусу смугастої мозаїки пшениці є пшеничний кліщ (Aceria tosichella), являє собою білого веретеноподібного кліща з м’яким тілом. Зазвичай пшениця служить головним хазяїном для пшеничного кліща та WSMV протягом літа, однак існує безліч місцевих трав, які можуть служити альтернативними господарями та резерватами як для пшеничного кліща, так і для вірусу. Також Aceria tosichella може розповсюджувати вірус перенесенням від пшениці до кукурудзи. Ці основні та альтернативні господарі служать «зеленим мостом» для зараження кліщем і вірусом на полях осіннього посіву пшениці. Кліщі переносяться з цих водойм вітром і зазвичай накопичуються на краю поля. Потім ці кліщі рухаються всередину з вітром, поширюючи інфекцію. Інколи вірус може поширюватись самовільно в межах поля. Можливе поширення вірусу через заражене насіння.
Прояви ураження. Симптоми мозаїки пшениці зазвичай починають проявлятися на краю поля з сильним пожовтінням і зменшуються з віддаленням від краю. Інфекція WSMV не вважається прихованою інфекцією і характеризується затримкою росту, зменшенням кількості кущів і хлорозом або руйнуванням хлорофілу в листі рослини, що прогресує до мозаїчного візерунка та появи смуг, що зрештою призводить до некрозу та серйозної затримки росту. Під час сильного ураження може не сформовуватись зерно, або ж бути дрібне, зморшкувате та нежиттєздатне насіння.
Профілактичні заходи. Профілактика вірусу смугастої мозаїки пшениці забезпечується вирощуванням стійких сортів і гібридів, протруєнням насіння, видаленням з поля пожнивних залишків, та інсектицидного контролю чисельності комах-переносників.
З метою запобігання завезенню вірусу смугастої мозаїки пшениці, при надходженні насіння кукурудзи чи пшениці з-за кордону проводиться карантинне інспектування і фітосанітарна експертиза відібраних зразків. Заражені партії підлягають поверненню або знищенню.
Фахівці відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Черкаська обласна фітосанітарна лабораторія» в повному обсязі забезпечують реалізацію Протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи з України до Китаю.
Протягом літа та початку осені 2023 року провели фітосанітарну експертизу рослин кукурудзи в період її молочної стиглості. Загалом було проаналізовано за допомогою методу ІФА 1438 зразків кукурудзи з метою виявлення в рослинній продукції бактерії Pantoea stewartii subsp. Stewartii та 1438 зразків кукурудзи з метою виявлення вірусу смугастої мозаїки пшениці – Wheat streak mosaic virus.
