Рак картоплі – Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival –
один з найнебезпечніших збудників хвороб картоплі
Картопля – це одна з найцінніших культур. Її культивують на полях і на присадибних ділянках. Вона має важливе значення у раціоні харчування усіх груп населення. На городах України під неї відводять до 70 % площ.
Картопля вирощується у більшості країн світу, але сама рослина, нажаль є живителем для багатьох збудників хвороб, у тому числі і збудника раку.
Поширення. Міжнародні торгівельні відносини (Україна імпортує картоплю з Туреччини, Сирії, Єгипту, Іспанії, Греції, Італії, Словаччини, Угорщини тощо) можуть призводити до завезення, адаптації та поширення Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival.
Збудником раку картоплі є внутрішньоклітинний облігатний паразит – гриб Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival. Він є чинником значного зниження врожайності цієї важливої культури, через що його включено до карантинних хвороб у 55-ти країнах світу. В нашій державі гриб Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival внесено до списку карантинних організмів обмежено поширених в Україні (списку А2).
Збудник раку картоплі поширений в Європі: Бельгія, Великобританія, Норвегія, Італія, Німеччина, Польща, Румунія, Україна, в Азії: Туреччина, Непал, Індія. В Канаді, Еквадорі, Перу та Новій Зеландії. Припускається, що в Європу гриб було завезено із садивним матеріалом із Південної Америки (Перу). В Україні вперше рак картоплі був виявлений в 1935 році на присадибній ділянці в м. Славута, Хмельницької області.
Рослина-господар. 3 культурних рослин збудник уражує лише картоплю. У меншій мірі уражуються інші рослини роду паслін і томат. Цей гриб є внутрішньоклітинним паразитом, який не утворює міцелію. Основне значення в циклі розвитку мають зимові або літні зооспорангії (органи нестатевого розмноження у деяких водоростей і нижчих грибів; клітини, в яких утворюються зооспори), за допомогою яких гриб зберігається й поширюється в природі.
Поширення в природі. Розповсюдження раку картоплі в природних умовах дуже повільне. Найчастіше він поширюється із зараженими бульбами або бульбами нестійких сортів, які мають на своїй поверхні часточки зараженого ґрунту, а також іншим рослинним матеріалом, вирощеним на зараженій ділянці. Знаряддя обробітку ґрунту, гній та тара також можуть стати причиною появи нового вогнища.
Прояви хвороби. При уражені картоплі раком, утворюються нарости на бульбах, столонах, кореневій шийці, а за значного розвитку захворювання — на стеблі, листках і квітках. За зовнішнім виглядом нарости нагадують плоди цвітної капусти. Розмір наростів буває різним – від дрібної горошини до величини, яка перевищує розмір бульби. Нарости, які формуються в ґрунті, білого кольору на надземних частинах рослин – зелені. До закінчення вегетації картоплі нарости темнішають і загнивають. Ракові нарости розвиваються на бульбах і в сховищах, якщо врожай вирощено на зараженій ділянці. Корені картоплі ніколи не уражуються. Потрапляючи на поле збудник швидко накопичується в ґрунті й через 2-3 роки уражує більшість рослин картоплі.
Шкодочинність. Гриб завдає значної шкоди картоплярству та здатний зменшувати урожай на 80-90%, особливо на присадибних ділянках. Складність проблеми раку картоплі пов’язана не тільки з тим, що збудник хвороби важко викорінюється з ґрунту через високу стійкість його зооспорангіїв до несприятливих умов зовнішнього середовища, але і з тим, що він здатний у силу відомих у природі явищ мутацій, адаптацій, гібридизацій та ін. — змінювати паразитичні особливості за наявності сприятливих для цього процесу умов.Фітосанітарні заходи, що запобігають поширенню раку картоплі на території нашої держави:
Забороняється ввезення зараженого садивного матеріалу й ґрунту з регіонів розповсюдження хвороби. При ввезені в пунктах пропуску проводять первинне інспектування, з обов’язковим відбиранням зразків для фітосанітарної експертизи та повторне – у місцях надходження.В Україні розроблена й застосовується комплексна система боротьби проти раку картоплі. Вона спрямована на недопущення проникнення захворювання в незаражені райони, на обмеження розповсюдження хвороби й ліквідацію вогнищ. Основне значення в боротьбі з S. endobioticum відводиться вирощуванню культур, які не уражаються хворобою та впровадженню ракостійких сортів картоплі (Чернігівський ранній, Водограй, Слов’янка, Повінь, Доброчин та інші).Фахівці ДУ “Черкаська обласна фітосанітарна лабораторія” вносять свій внесок в боротьбу з поширенням раку картоплі.
