Шкідниками хлібних запасів зазвичай називають комах і кліщів, які знаходяться в зерні і продуктах його переробки – борошні, крупі, комбікормі та живляться цими продуктами.
Щороку в світі при зберіганні зерна через комірних шкідників втрачається до 25% зібраного зерна, істотно знижуються його харчові якості.
Є кілька груп комах, які здатні завдати значної шкоди зерну та зернопродуктам:
- Довгоносики – одні із найнебезпечніших шкідників зерна. Дорослі комахи та їх личинки видають зернівки зсередини, що призводить до втрати поживних речовин і зниження ваги зерна.
- Борошноїди живуть у борошні, крупах та інших продуктах переробки зерна, пошкоджуючи зерно та продукують речовини, що погіршують смак і запах продукту, роблять його непридатним для вживання.
- Молі. Зернова міль відкладає яйця на зерно, а її личинки, які з’являються пізніше, харчуються зерновими запасами, пошкоджуючи зовнішні шари зерен, сприяючи їх подальшому псуванню.
- Хрущаки. Це дрібні комахи, які харчуються насамперед пошкодженим зерном, але можуть також псувати і ціле. Вони є помітними переносниками грибкових і бактеріальних інфекцій, що можуть спричинити подальше погіршення якості продукції.
- Зерноїди є найнебезпечнішими шкідниками запасу бобових культур. В процесі живлення личинка виїдає великі порожнини в насінині. В її екскрементах міститься алкалоїд-кантаридин, тому пошкоджене зерно не можна використовувати в їжу та як корм для тварин. Навіть слабко заселене зерно при зберіганні протягом року може повністю пошкодитися.
- Кліщі. Найбільш небезпечний для зерна борошняний кліщ. Він пошкоджує зерно, борошно, крупи, насіння бобових та олійних культур, макуху, сушені фрукти, овочі та інші продукти. Зерно, уражене кліщем, часто під час зберігання починає надмірно зігріватись, і в цьому разі його потрібно штучно охолоджувати, пропускаючи через зерноочисні машини. Шкода від кліщів полягає в тому, що вони частину зерна і зернопродуктів знищують, забруднюють своїми екскрементами. В насінні вони в першу чергу виїдають зародок. При сильному зараженні зерно набуває специфічного неприємного запаху і стає непридатним для споживання. Хліб, випечений із борошна, ураженого кліщами, матиме гіркуватий смак. Найбільше розмножуються кліщі у вологі роки.
Особливо небезпечні шкідники хлібних запасів для насіння, де в першу чергу виїдають зародок. Пошкоджене насіннєве зерно втрачає схожість.
Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах умов їх кількість може різко зростати. Стратегія захисту зернових запасів від шкідників ґрунтується на особливостях їх розповсюдження, розвитку, розмноження і шкідливості, залежно від умов, способів і режимів зберігання зерна й зернопродукції, та поєднує комплекс профілактичних і винищувальних заходів на всіх етапах заготівлі, транспортування й тривалого зберігання.
Методи боротьби з комірними шкідниками
Для збереження якості зернових запасів необхідно проводити постійний контроль та вживати профілактичні заходи:
- Санітарно-гігієнічні заходи. Зерносховища повинні регулярно прибиратися та дезінфікуватися. Усі залишки зерна та суміші слід видаляти, бо вони можуть бути місцем розмноження шкідників.
- Контроль температури та вологості. Шкідники активно розмножуються в теплих і вологих умовах, тому важливо підтримувати оптимальний мікроклімат у сховищах.
- Фумігація. Заповнення герметичних складських приміщень специфічним газом (фумігантом) для знищення шкідників.
- Застосування біологічних методів. У деяких випадках ефективно використовувати природних ворогів комірних шкідників, таких як хижі кліщі, які не завдають шкоди зерну, але знищують інших шкідників.
- Сортування і очищення зерна. При регулярному сортуванні та очищенні зерна видаляють пошкодженні зернівки – це запобігає накопиченню шкідників.
Джерело світлин: https://www.gbif.org/occurrence/gallery?taxon_key=1043875
