Насіння і садивний матеріал є основою і найважливішим засобом виробництва в рослинництві. Вони виступають носіями генетичного потенціалу сорту, що визначає майбутню врожайність, якість продукції та стійкість до несприятливих умов.
Сортовими та посівними якостями насіннєвий матеріал повинен відповідати вимогам державних стандартів. Посів насінням, що не відповідають цим вимогам, заборонений.
Використання високоякісного насіння та садивного матеріалу, що пройшли сертифікацію (підтвердження сортових та посівних якостей), є обов’язковим для ефективного та законного ведення господарської діяльності.
При придбанні насіннєвого або садивного матеріалу найперше необхідно переконатись, чи має юридична особа або фізична особа-підприємець право здійснювати реалізацію насіння чи садивного матеріалу.
У технологіях вирощування сільськогосподарських культур надважливе значення має якість насіння. Високоякісне насіння — запорука отримання високого врожаю. За висіву такого насіння, по-перше, досягається максимально можлива продуктивність рослин; по-друге, зростають економічні показники від застосування добрив, засобів захисту рослин, механічного догляду за посівами. Доведено, що за сівби якіснішого насіння врожай може підвищуватися на 20–30%. Погіршення якості насіннєвого матеріалу призводить до суттєвого зрідження посівів і зниження врожайності сільськогосподарських культур.
Термін «якість» — це інтегральна ознака, яка оцінюється комплексом різних обов’язкових і додаткових показників. До групи обов’язкових належать ті показники, що встановлені Державним стандартом України ДСТУ 2240–93 на насіння сільськогосподарських культур. З практичного погляду якість визначається згідно із системою сертифікації терміном «кондиційність», тобто якісним вважається насіння, сортові та посівні властивості якого відповідають нормам чинного стандарту. Це сортова чистота (типовість, рівень гібридності), фізична чистота (вміст насіння основної культури), схожість, вологість, ураженість хворобами і пошкодження шкідниками.
Економічне трактування поняття «насінництво» включає в себе господарську діяльність у сфері виробництва, сертифікації, продажу, купівлі, транспортування, маркування і контролю посівного матеріалу сортів культурних рослин у процесі його обороту. Економічну основу сучасного насінництва становить виробництво насіння і садивного матеріалу з мінімальними матеріальними витратами на її одиницю. Тобто економіка насінництва – це система показників, які враховують відповідні особливості насінницької продукції для визначення економічної ефективності окремих видів, родів, сортів та гібридів сільськогосподарських рослин.
