20.10.2023
На даний час в Україні є небезпечний шкідливий організм для кукурудзи, який стрімко заселяє територію, це – західний кукурудзяний жук (діабротика) – Diabrotica virgifera virgifera Le Conte. Цей жук вважається одним із найнебезпечніших шкідників кукурудзи не лише в країнах Європи, а й у всьому світі.
Останніми роками виникла реальна загроза масового поширення цього небезпечного шкідника, збитків і шкідливої діяльності якого можуть бути наближеними до тих, що зазнають виробники цієї культури в США та інших країнах світу.
Існують дані, що шкідник поширюється мінімум на 50 кілометрів в рік. Дорослі жуки самотужки можуть долати відстань до 10км., що є одним із способів розповсюдження його у вільні від нього зони.
За допомогою феромонних пасток на Черкащині було виявленно даний шкідливий організм в 2018р. на площі 65 га. Станом на 2022 р. площа виявлення 360.83га, крім того старі вогнища становить 411.29 га, а 2023р площа займає 3610.11га, з них 1088,36 га – нові площі. Діабротика є обмеженим поліфагом. За рік з’являється лише одне покоління. Шкодять дві стадії розвитку шкідника — личинка та імаго.
Зимують на стадії яйця в ґрунті, де відроджуються личинки і харчуються корінням кукурудзи. Основна кількість личинок знаходиться біля основи рослини на відстані до 10 см. Личинки червоподібні та мають біле забарвлення. Живуть жуки приблизно 8-10 тижнів. За цей час самка декілька разів відкладає у ґрунт на глибину 5-30 см. до 500 яєць. Ці яйця зимують в ґрунті і на наступний рік вже з них з’являться личинки. Личинки західного кукурудзяного жука знаходяться в невеликих комірках у ґрунті. Імаго мають жовтозелене забарвлення, розмір їх варіює від 6 до 8 мм. Коли імаго виходять із стадії личинки кукурудза саме знаходиться у фазі цвітіння і жуки відразу починають живитися листям і пилком на квітах. Щойно відроджені жуки паруються та відкладають яйця у перші два тижні свого життя, та закінчують відкладання яєць до кінця серпня.
У вересні місяці жуки починають гинути. Розвиток личинок при температурі 15°С–29°С проходить 17–38 днів. Личинки живляться корінням кукурудзи, що призводить до зменшення кореневої маси, поганого розвитку коріння і ураження його гнилями. При цьому відбувається ослаблення рослин які стають сприйнятливішими до різних захворювань за рахунок того, що жуки та личинки є переносниками різноманітних збудників захворювань кукурудзи: грибкових, бактеріальних, вірусних. Живляться молоді личинки переважно кореневими волосками та тканинами кореневої системи рослини. Розвиваючись, личинки вгризаються в корінь, живлячись серцевинною тканиною, яка містить судинні пучки від цього рослина слабшає та вилягає,цим самим завдаючи великої шкоди посівам та їх втраті.
Жуки живляться пилком, незрілими зернами, листям кукурудзи – при цьому зменшується кількість зерна, тобто зменшення врожайності. Крім цього, ареал пошкодження поширюється на інші рослини з родини гарбузових, бобових, злакових, складноцвітих. Пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, обгризають молоді качани.
Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи щільність популяції цього шкідника значно зростає. Одним із найефективніших агротехнічних заходів боротьби із західним кукурудзяним жуком є сівозміна.
