Головна » Індійська сажка (Tilletia indica Mitra) – ворог пшениці

Індійська сажка (Tilletia indica Mitra) – ворог пшениці

   Пшениця є фундаментальною харчовою культурою, цінність її полягає у забезпеченні організму енергією, поживними речовинами:

 – білками;

– вітамінами (групи B, E);

– мінералами;

 – клітковиною.

   Пшеницю плекають численні народи, хліб завжди головує за українським столом.

   Кожний хто хоч раз був дотичним до вирощування пшениці знає що для отримання стабільного врожаю потрібно докласти зусиль та не втрачати пильності. Слід особливу увагу приділити запобіганню виникнення таких хвороб як – Сажкові.

   На території таких країн як: Індія, Іран, Непал, Мексика, США та Бразилія поширена Індійська сажка – Tilletia indica Mitra. На території нашої держави даний організм відсутній, але належить до списку – Карантинні організми, відсутні в Україні (А1).

   Tilletia indica Mitra. – це фітопатогенний гриб.

   Рослини-господарі для збудника індійської сажки – пшениця, тритікале, а за останніми даними — і жито.

   Симптоми захворювання змінюються в залежності від різних умов і найчастіше помітні в період цвітіння, коли відбуваються зміни температури навколишнього середовища і вологості повітря. Гриб зумовлює зменшення довжини й кількості колосу. Переважно уражується зародкова частина чи борозенка зерна. Зародок при цьому не руйнується, і насіння сходить нормально.

   У польових умовах хвороба проявляється в період достигання, коли колоски розкриваються й зерна, уражені сажкою, стають помітними. Соруси збудника видовжені або яйцеподібні, діаметром 1-3 мм, які достигаючи, утворюють коричнево-чорну пилову масу спор. Уражені рослини можуть бути карликовими.

   Зазвичай, поширення хвороби відбувається з зараженим насінням. Також теліоспори можуть переноситися вітром на великі відстані. Їхня життєздатність зберігається при проходженні через систему травлення різних тварин і, вірогідно, збудник може передаватись через внесення гною на поля з ферм.

   Шкодочинність хвороби полягає у знижені продуктивності (зменшенні довжини колоса та кількості зерен у ньому) заражених рослин на 10-20%, схожості та маси зерен. За сильного пошкодження насіння погіршуються товарні, хлібопекарські та біохімічні якості зерна (борошно темнішає, зерно набуває характерного запаху гнилої риби).

   Для запобігання поширенню хвороби потрібно насіннєвий матеріал, який надійшов з країн, де зареєстровано хворобу, піддавати лабораторно-мікологічному аналізу. Забороняється ввезення насіння із заражених районів країн, де зареєстровано Індійську сажку.

   Джерело світлин: https://gd.eppo.int/taxon/NEOVIN/photos

Прокрутка до верху