23.09.2021
При проведенні гербологічної експертизи пшениці фахівцями відділу фітоаналізу Державна установа “Черкаська обласна фітосанітарна лабораторія” в 2021 році було виявлено карантинний організм обмежено поширений в Україні – Acroptilon repens L. – гірчак повзучий.
Acroptilon repens L. – гірчак повзучий (степовий, рожевий) багаторічна коренепаросткова рослина, що походить з Середньої Азії, на даний час A. Repens відноситься до списку А2 (регульованих шкідливих організмів) та є обмежено розповсюдженим на території нашої держави.
Шкодочинність
Найбільше від шкодочинності даного виду гірчака потерпає Південь України.
Основна причина зниження врожайності сільськогосподарських культур на засмічених гірчаком полях є гостра боротьба за вологу і поживні речовини. Вологість орного шару тут найчастіше знижується до рівня мертвого запасу. Рослини гірчаку потребують з ґрунту в 2-5 разів більше поживних речовин, ніж озима пшениця при врожайності 20 ц/га. Шкодочинність гірчаку полягає і в алелопатичній дії на культурні рослини, токсичними виділеннями його насіння і кореневих систем, від чого знижується енергія проростання насіння пшениці, ячменю, гороху, починається сповільнення їх росту і розвитку. Рослини гірчаку отруйні для багатьох тварин, особливо для коней, але їх добре їдять вівці та кози. Найчастіше тварини отруюються, коли косять бур’ян у фазі бутонізації. Насіння гірчаку, що є в продовольчому зерні пшениці погіршує якість борошна. При цьому борошно набуває гіркого смаку і непридатне для використання. Глибоко розгалужена коренева система гірчаку ускладнює обробіток ґрунту, це приводить до збільшення затрат на всі агротехнічні заходи. Могутня наземна маса погіршує збирання, та очистку зерна.
Морфологія
Для гірчаку повзучого характерна масивна коренева система, яка складається з головного вертикального кореня й горизонтальних коренів, які відходять від нього. Головний, стрижневий корінь може проникати на глибину 6-10 м, від нього відходять численні бічні горизонтальні корінці з яких утворюються нові стебла.
Стебло пряме, ребристе, павутинисто-опушене, заввишки 60-70 см, розгалужене майже до основи, щільно вкрите волосинками, внаслідок чого вся рослина здається сірувато-зеленою.
Суцвіття – округлі кошики, діаметром 1-1,25 см, розміщені на кінчиках гілочок.
Плід – сім’янка обернено-яйцеподібної форми, гладенька, стиснута з боків, нагадує насіння соняшнику, але менша за розміром, від світло-сірого до солом’янисто-жовтого кольору.
Поширення
Основний спосіб розмноження A. repens – вегетативний: кореневими паростками, кореневищами, а також відрізками коріння й кореневищ. Як і в більшості багаторічних рослин, у гірчака повзучого насіннєве розмноження має другорядне значення.
З карантинної точки зору розмноження бур’яну насінням відіграє велику роль. Насіння гірчаку повзучого може бути занесене у регіони, вільні від нього, з насінням люцерни й конюшини, з вітчизняним та імпортним насінням і продовольчим зерном, із сіном, соломою, у тому числі й з підстилкою у вантажних автомашинах (особливо з держав Середньої Азії та півдня України) та іншими матеріалами. Крім того, плавучі кошики гірчаку переносяться на значні відстані талими, повеневими й зрошувальними водами.
Фітосанітарні заходи
Забороняється завезення в Україну насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене бур’яном. Об’єкти регулювання (вантажі, матеріали, транспортні засоби тощо) підлягають обов’язковому контролю. Умови використання засміченої продовольчої, фуражної й технічної продукції визначаються в кожному випадку окремо.
Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь:
• узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей; територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;
• пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого насіннєвого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км).
При проведенні обстежень варто мати на увазі, що у фазу розетки гірчак повзучий схожий з осотами (Cirsium sp.). Головні відмінні ознаки: наявність м’якого опушення на листках (в осотів його немає) і сірувато-зеленуватий колір пагонів.
У системі попереджувальних заходів щодо засмічення нових земель гірчаком, велике значення має використання для посіву вільного від бур’яну насіннєвого матеріалу та внесення на поля перепрілого гною, так як при згодовуванні тваринам корму, у якому міститься насіння гірчаку, воно потрапляє в гній. Проходячи через шлунково-кишковий тракт тварин цілі сім’янки, не втрачають життєздатності.
І тільки за умов правильного компостування гною впродовж 2-х років, коли відбувається перепрівання складових його компонентів, повністю втрачається схожість насіння гірчаку. Агротехнічними заходами боротьби з А. repens в першу чергу є багаторазове підрізання кореневої системи. На дуже засмічених гірчаком повзучим ґрунтах досить ефективним буде поєднання чорного пару з культурами суцільного посіву (монокультури) – жита, вівса, ячменю, кукурудзи, люцерни, які пригнічують бур’ян масивно розвиненою зеленою масою. Особливе значення на засмічених площах має лущення стерні, відразу після збирання будь-якої культури, незалежно від того, як буде в майбутньому використовуватись поле. Значного пригнічення гірчаку повзучого в найкоротші терміни можливо досягти лише поєднанням агротехнічних заходів із застосуванням сучасних гербіцидів.
