(Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicum (Spieckermann & Kotthoff))
На територію України картопля спершу потрапила в якості рідкісного харчового продукту. Спочатку була чужою та незвичною рослиною. Але вже за деякий час набула популярності, сталось це в XIX столітті. Перша посадка картоплі на території нашої держави датується 1805 роком.
Разом з поширенням картоплі, поширюються і шкідливі організми, здатні негативно впливати на врожайність цієї відомої в усьому світі рослини.
Потенційну загрозу врожаю картоплі може становити кільцева гниль картоплі Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicum (Spieckermann & Kotthoff).
Рослиною-господарем є представник родини Solanaceae, а саме картопля (Solanum tuberosum).
Під впливом збудника кільцевої гнилі картоплі відбувається зниження урожайності.
Поширена дана хвороба в:
- Європі: Австрія, Великобританія, Греція, Данія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Словаччина, Україна, Фінляндія, Чехія, Швеція та інші.
- Азії: Непал, Японія, Китай та інші.
- Північній Америці: Канада, США та інші.
Розвиток хвороби. При висадці слабко інфікованих бульб перші ознаки хвороби про-являються у фазу цвітіння у вигляді в’янення одного-двох стебел в кущі. Краї листків закручуються всередину і догори, стають тьмяними. Пізніше на зів’ялих листках з’являються бурі плями. На зрізі ураженого стебла не помітно змін забарвлення судинних пучків. Зів’ялі стебла падають на землю.
При висадці дуже інфіковані бульби згнивають у ґрунті, а із деяких виростають недорозвинуті рослини із здутими стеблами. Листки у таких рослин розміщуються близько один до одного (особливо на верхівках рослин). Уражені рослини з часом в’януть і засихають. Бульби не утворюються.
На бульбах кільцева гниль проявляється у вигляді:
- ураження судинного кільця;
- ямчастої гнилі (жовта підшкірна плямистість).
Збудник хвороби (бактерія) проникає в молоді бульби на ранніх етапах їх утворення через столони. Судинна система бульб розм’якшується і має світло-жовте забарвлення. При надавлюванні із уражених судин виділяється кремово-жовтий ексудат. Із судинної системи гниль поширюється на сусідні тканини і серцевину бульб, які перетворюються в білу, в’язку, з неприємним запахом масу.
Ямчаста форма кільцевої гнилі виникає за проникнення бактерій через поранення шкірки в осінній період, але на ранніх стадіях ознаки хвороби відсутні. Захворювання проявляється за 5-6 місяців. Під шкіркою утворюються округлі плями кремового або світло-жовтого кольору, навколо яких – більш прозора, але тверда м’якоть. Пізніше ямчаста гниль заглиблюється, розширюється, шкірка бульб над гниллю лопається і на її поверхні утворюється вдавлена ямка.
Кільцева гниль картоплі поширюється зараженими бульбами, комахами, тарою, засобами обробітку ґрунту та знаряддями праці.
Запобігання поширенню.
- Забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу і ґрунту із зон зараження в країнах де розповсюджена дана хвороба.
- Потрібно проводити бактеріологічний аналіз картоплі для виявлення та ідентифікації збудника кільцевої гнилі картоплі.
- Здійснювати інспектування місць зберігання та переробки картоплі.
- Необхідно проводити детальне обстеження насаджень картоплі в період вегетації, а також бульб картоплі перед посадкою та під час збирання врожаю.
Джерело світлин: https://gd.eppo.int/taxon/CORBSE/photos
