Головна » Невидима загроза картоплі – Ditylenchus destructor Thorne (стеблова нематода картоплі)

Невидима загроза картоплі – Ditylenchus destructor Thorne (стеблова нематода картоплі)

     Картопля (Solanum tuberosum) — вид рослин, що належить до родини пасльонових, дуже поширена сільськогосподарська культура, яку в народі називають «другим хлібом». Одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур. Вона — цінний продукт харчування. Картоплю культивують, як на полях, так і на присадибних ділянках. Вона має важливе значення у раціоні харчування усіх груп населення. На присадбних ділянках України під неї відводять до 70 % площі.

     Серед великої кількості шкідливих організмів для картоплі існує невидима загроза  – стеблова нематода картоплі Ditylnchus destructor Thorne. Шкідник розповсюджений в Європі, Азії, Африці, Північній та Південній Америці, також розповсюджена в Україні.

  Стеблова нематода картоплі – небезпечний ендопаразит, відноситься  до списку А-3 (Регульовані некарантинні шкідливі організми). Нематода має здатність проникати в рослину, живиться та розвивається в середині її органів.

   Основним живителем нематоди є картопля, однак її виявляли також на моркві, ірисах, часнику. Вважається, що шкідник може паразитувати на 70 культурах. Притаманні ознаки пошкодження стебловою нематодою на надземних частинах картоплі можна помітити лише за високого ступеня зараження. Рослини мають пригнічений вигляд та передчасно в’януть.

Стадії розвитку ураження нематодою

  1. На початку зараження симптоми на поверхні бульби практично не помітні. Пошкодження можна виявити лише при знятті тонкого шару шкірки. У м’якоті видні дрібні, світло-коричневі плями з білим порошкоподібних вмістом, в яких накопичуються нематоди.
  2. У другій стадії пошкодження бульби нематодою можна помітити на поверхні. Утворюються злегка вдавлені плями свинцево-сірого забарвлення. Під шкіркою – світло-бурі плями з порошкоподібним сухуватим білим нальотом.
  3. У третій стадії стеблова нематода стає добре помітною. Свинцево-сірі вдавлені плями зливаються. Поверхня тканин на дотик здається м’якою, бархатистою і пружною, як суха губка. Шкірочка часто розривається, розтріскується і лущиться. Через відкриті тріщини добре видно «трухляву» тканину.
  4. У четвертій стадії захворювання розповсюджується по всій поверхні бульби. Шкірочка розтріскується, лущиться і відстає від ураженої тканини. На поздовжньому розрізі бульби уражена тканина різко відрізняється від здорової.
  5. У п’ятій стадії бульба уражується повністю. У її тканину проникають гриби та бактерії, що викликають гнилі.

     В результаті проколювання клітинних стінок, введення в клітини травних ферментів і висмоктування нематодами вмісту клітин, настає некроз останніх. У зв’язку з тим, що нематоди можуть харчуватися тільки вмістом живих клітин, основна маса їх постійно зосереджена на межі здорової та зруйнованої тканини.

    Сприятливими умовами для розмноження нематод є дощова погода і підвищена вологість.  Збільшується  чисельність нематод – хвороба стрімко прогресує.  Відмерлі клітини рослин заселяються іншими мікроорганізмами і загнивають, личинки нематод мігрують на здорові ділянки тієї ж рослини або в ґрунт, поступово інфікуючи нові рослини.

    Стеблова нематода картоплі в морозних чи посушливих умовах може вижити у ґрунті до двох років. Нематоди можуть вступити в стадію криптобіозу, на цій стадії виживають протягом 3-5 років. У стані спокою нематода не проявляє жодних ознак життя.

    Поширення стеблової нематоди картоплі відбувається разом з зараженим ґрунтом, садивним та насіннєвим матеріалом рослин живителів та сільськогосподарським знаряддям. Можливе розповсюдження із поливною водою, птахами. Швидке та масове розселення стеблової нематоди в польових умовах і прояв захворювання під час зберігання сільськогосподарської продукції призводить до значних втрат урожаю картоплі. Знижуються урожайність культури, погіршується її товарний вигляд та насіннєві якості.

Для зменшення поширення нематоди застосовують такі заходи:

–        використання здорового садивного матеріалу та нематодостійких сортів картоплі;

–        зберіганню врожаю сприяє своєчасне виявлення і вибракування хворих рослин та бульб. Спостереження протягом всього періоду вегетації;

–        знищення бур’янів та залишків рослин;

–        застосування сівозміни;

–        внесення органічних та мінеральні добрив.

Джерело світлин: https://gd.eppo.int/taxon/DITYDE/photos

Прокрутка до верху