
Картоплярство – галузь сільськогосподарського виробництва, що вирощує картоплю для продовольчих, кормових і промислових цілей. Картопля – цінна продовольча, кормова і технічна культура. В світі попит на українську картоплю високий. Щоб вийти на світовий ринок, мають бути підтверджені виробничі ділянки вільні від карантинних шкідливих організмів, зокрема і від блішок роду Epitrix, які внесені до списку карантинних організмів А1 (карантинні організми відсутні на території України).
Головною рослиною – живителем для цих блішок є картопля, другорядними: томат їстівний, тютюн справжній, а також інші види родини пасльонових. За відсутності пасльонових шкідник заселяє також буряк звичайний, капусту городню, салат, квасолю звичайну та огірок посівний.

До списку А1 (карантинні організми відсутні на території України) входять чотири види блішок: E. cucumeris, E. papa, E. subcrinita, E. tuberis. Це дрібні комахи (1,5 – 2 мм), що здатні долати великі відстані (до 3-х км). Повний цикл розвитку блішок відбувається на рослинах родини пасльонових, проте картопля є основною рослиною-живителем.
Географічне поширення. Північна Америка: Канада та США. Південна Америка: Еквадор.
Шкодочинність. Основну шкоду завдають личинки, живлячись бульбами та коренями картоплі. Вони пошкоджують шкірку і поверхневі шари бульб. Імаго живиться листками, прогризаючи епідерміс і паренхіму. Особливо пошкоджуються жуками середньо- і пізньостиглі сорти картоплі. Без хімічної обробки врожай картоплі може бути повністю знищеним.
Картопляні блішка – Epitrix tuberis Gent., мають дві генерації на рік. Зимують дорослі жуки в ґрунті на глибині 20-30 см. Окремі особини здатні заглиблюватись до 50 см. Жуки добре літають. Морфологія: імаго завдовжки 1,5-2 мм, забарвлення чорне з коричневими ногами і антенами має видовжено-овальну форму тіла, поверхня надкрил та передньоспинки дрібноскульптурована, стегна задніх ніг потовщені. Жуки мають здатність літати і стрибати.
У пошуках кормових рослин вони розлітаються на 1-2 км від місць відродження. Через 50-60 днів починається репродуктивний період, який триває 35-55 днів. Самка з інтервалом у 2-3 дні відкладає у ґрунт при основі стебла 11-15 яєць. Яйце: дрібне білувате чи жовтувате, видовжено-овальне. Личинка: завдовжки 12 мм ,білувата, струнка, циліндрична, голова коричнева.

У середньому плодючість самок 180-190 яєць. Інкубаційний період 6-10 днів. З яєць відроджуються личинки, які живляться коренями і бульбами картоплі впродовж 14-28 днів. Заляльковуються личинки в ґрунті. Фаза лялечки триває 4-10 днів, після чого з’являється імаго (доросла і статевозріла особина) нової генерації. Якість ґрунту та його вологість не впливає на відродження імаго (доросла і статевозріла особина). Плодючість і тривалість життя жуків зростає при живленні листками картоплі порівняно з іншими видами рослин. Виживання личинок максимальне на бульбах і коренях картоплі.
Імаго (доросла і статевозріла особина) другої генерації з’являється у липні–вересні. Розвиток генерації триває 35-85 днів. Заляльковування починається у серпні і може тривати до початку листопада. Відроджені імаго деякий час живляться листками пасльонових, потім заглиблюються у ґрунт і впадають в діапаузу.
Ознаки пошкодження. Імаго живляться листками картоплі утворюючи характерні округлі отвори діаметром 1,0-1,5 мм. Личинки прокладають ходи, проникаючи в бульби на глибину до 1,5 см. Як наслідок утворюються глибокі розтріскування бульб, шкірка стає грубою і пухирчатою, іноді бульби деформуються. М’якоть бульб перетинають довгі ходи личинок, виповнені пробковою тканиною.
Способи поширення. Дорослі жуки здатні самостійно перелітати на сусідні поля картоплі, але таке поширення має місцеве значення. Розповсюдження між країнами може відбуватися у фазі лялечки або діапазуючих імаго з ґрунтом чи бульбами картоплі. У деяких випадках у бульбах картоплі можуть бути присутні личинки. Але таке поширення малоймовірне так, як личинки залишають бульби відразу після завершення розвитку, ще до збирання врожаю.
Фітосанітарні заходи є першочерговими у захисті кордонів нашої держави від проникнення блішок. І основні серед них :
– заборона ввезення в Україну ґрунту та садивного матеріалу з ґрунтом, що може містити представників блішок роду Epitrix;
– об’єкти регулювання повинні надходити у супроводі фітосанітарного сертифікату з обов’язковим оглядом та відбором зразків;
– у випадку виявлення шкідника в партії товару остання повертається до країни-імпортера або знищується.
Джерело світлин: https://gd.eppo.int/taxon/EPIXCU/photos


